Муравлик Ферда

ЯК СЛИМАКОВІ СПОДОБАЛОСЬ, КОЛИ ФЕРДА ЧУХАВ ЙОМУ СПИНУ

Несподівано з луки на Муравлика налетіли чотири жуки-щипавки, чотири поліцаї. Вони сторчголовою попадали на землю, згорнули свої довгі прозорі крила в малі футлярчики за плечима й повихоплювали з піхов дебелі киї. Для остраху спробували їх на Муравлику, а потім гаркнули:

— Ти що тут витіваєш?

— Ох, панове поліцаї, на мене вчинили напад, — запхикала панна Сонечко. — Цей забіяка на мене накинувся.

Чули, що ця панна вигадала?

— Він підбіг до мене ззаду, та як штовхне, як штовхне...

Чули таку брехню? Адже ви знаєте, що Муравлик тільки раз плеснув її по спині!

— Він, мабуть, убив би мене, якби ці добродії комарики не прилетіли на поміч!

Яка ж це була неправда! А втім, комарикам сподобалось, що їх похвалили перед поліцаями, вони відразу набундючились і вдавали, ніби врятували від смерті сто Сонечок.

— То он який ти кавалер! — напустилися на Ферду щипавки. — Он що ти витворяєш, по очах навіть видно, який ти бешкетник!

Муравлик безпорадно озирався й не міг вимовити ані слова на захист.

— Ми тебе приборкаємо швидко! Не будеш більше бешкетувати!

Після цього один з поліцаїв дістав з торби наручники й надів їх Муравликові на руки.

— Арештувати його!

— Так, так, арештуйте його, панове поліцаї, — зраділа панна Сонечко. — Я розповім вам, що він іще тут витворяв.

Дивіться-но тільки, як ця панночка вміє намовляти!

— Адже це саме той, кого ви шукаєте, панове поліцаї! Це він запрягав тоді Слимака у візок!

От же ябеда ця Сонечко, і хто її тягнув за язик!

— То он ти який! — хором гукнули поліцаї до Муравлика. — Тепер ти заплатиш за все! А зараз гайда до Слимака! Ось хто зрадіє, що ми тебе схопили!

Щипавки розкрили свої футлярчики, порозправляли довгі крильця, схопили Муравлика під руки і — хур-р-р! — майнули до Слимака. А той саме простував до городу. Прочув, що там росте гарний салат, і поспішав, жадібно облизуючись, аж гидко було дивитись.

— Пане Слимаче, пане Слимаче, осьдечки він! Ми таки знайшли його! Відчиняйте швиденько, ми його у вас замкнемо!

Оце новина для Слимака! Він миттю зупинився:

— А покажіть-но його! — загорлав зловтішно, оглядаючи полоненого Муравлика. — Диви, який розбійник!

— Негайно замкніть його! — і Слимак задоволено відчинив двері своєї міцної хатки.

Тільки-но щипавки замкнули Муравлика, той почав гатити в двері ногами, грюкати кулаками, поривався тікати на волю, але не міг.

Він шкрябав, стукав, колупав стіни своєї в’язниці, та все марно. Зате старий Слимак був ще дужче задоволений, бо відчував приємний лоскіт за спиною.