Муравлик Ферда

ЩО Ж, ВЛАСНЕ, СТАЛОСЯ?

Ферда не міг збагнути, що з ним діється. Він відчував тільки, що лава разом з ним здійнялася вгору, хур-р-р — летіла якусь мить, потім підстрибнула ще вище й нарешті приземлилася. Пута на Ферді попустилися — то коник перегриз їх.

Можете собі уявити, як був здивований Ферда, коли побачив, що приручений коник, який втік від Сонечка, тепер знову стояв перед ним. Зворушений до сліз Муравлик обняв коника за шию, як тоді, коли вранці побачив його перед своїм порогом. Від хвилювання Ферда не почув навіть, як над ним щось захурчало і біля нього опустилися два ковалики.

Муравлик обернувся до них лише тоді, коли вони його запитали:

— То як, вам сподобалось?

Муравлик нічого не розумів. І не дивно, бо звідки йому було знати, що то ковалики все підстроїли так, аби ніхто ні про що не рознюхав. Лише тепер вони все пояснили.

Отже, ковалики як досвідчені майстри самі запропонували зробити лаву-ешафот для Муравлика. Суд погодився, а ковалики нишком привели Муравликового скакуна й заховали під лавою. Коли Рогач замахнувся різкою, вони шепнули: «Гайда!» — коник стрибнув і накивав п’ятами. Оце й усе.

Але для Муравлика, радили вони, буде найкраще, якщо він негайно залишить ці краї. Рогач затаїв на нього велику злість і, напевне, спробує помститись.

Слимак теж як не лусне спересердя. Кажуть, що він набрав у свою хатину цілу зграю озброєних розбишак з якихось невідомих комах і вирушив на пошуки Муравлика. А носаті жуки, судді, зрозуміло, вже видали наказ про арешт Муравлика й оголосили про це по радіо, а тому найкраще Ферді зникнути.

Муравликові це дуже не сподобалось, але кінець кінцем він таки змушений був визнати, що ковалики радять добре.

— Нехай буде так, але на прощання давайте хоч улаштуємо гучний банкет,— вирішив він нарешті.

— Гаразд, улаштуємо! — гукнули захоплено ковалики. — Тільки доручіть це нам, ми про все подбаємо.

І одразу ж полетіли кудись.