Після дощу

К’яра Меццалама

(1 голос)

0 0

Аннотация: Після затяжного, спекотного й засушливого літа внаслідок страшної зливи Тибр розливається, виходить із берегів, заливаючи Рим і всю долину русла. Річка перетворюється на нездоланну перешкоду, географічну межу, і все, що раніше здавалося таким знайомим й упорядкованим, несподівано стає чужим та загрозливим. Ось на такому тривожному й небезпечному кліматичному тлі Елені та Гекторові доводиться усвідомити, що їхньому шлюбу, а разом із ним — і світові, у якому вони досі жили, настав кінець. Їхня вимушена подорож стає джерелом роздумів, переживань, зустрічей, що так чи інакше вплинуть на глибокі зміни в них обох.

Книга добавлена:

18-03-2023, 08:39

173

125

Содержание

1
2
***
**
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
Епілог
Про авторку
Люба Читачко, любий Читачу!

Читать книгу "Після дощу"

1 ... 31 32 33 34 35 36 37 38 39 ... 125

10

Кількість дощу, що випала за лічені години, просто вражала. Пейзаж навколо змінився до невпізнання, ніби сірим мулом покрило все довкола. Елена дивилася на схили через шибку великого вікна, тримаючи в руках кухлик чаю, а кішка тим часом умостилася біля її ніг.

— Видно, зрозуміла, що ти потребуєш утішання, — сказала Ада.

— І хоч трішки мужності.

— Ну, цього тобі якраз ніколи не бракувало; просто зараз страждання дещо затьмарило тобі розум. Однак із ким би такого не сталося на твоєму місці? Кожний новий біль долучається до накопичених раніше, діючи багаторазово і прицільно. Так само і з нашим тілом.

— Оця страшна злива... вона теж є часткою грози космічного масштабу?

— Не думаю, зірки тут ні до чого. Єдині, хто несе відповідальність, — ми самі.

— Наступні покоління нас проклянуть.

— Якщо зможуть пережити катастрофу.