Після дощу
- Автор: К’яра Меццалама
- Жанр: Современная проза
- Дата выхода: 2022
Читать книгу "Після дощу"
32
Позашляховик ковзав по воді — по тому, що залишилося від мосту, перш ніж його затопило. В голові Елени шуміло від суперечливих думок — зрештою, як і у всіх інших, як і в Ґвідо, який сидів поряд, як у Гектора, який чекав на неї невідомо де. Можливо, щоб попросити пробачення, а можливо — щоб розпрощатись. Але вона не могла з ним так просто розпрощатися. Не зуміла б. Було б добре навчитись інколи прощатися назавжди, користатися словом «кінець». Це — кінець світу. Так і є, оця фраза постійно лунала в її голові, але той кінець був занадто великим і катастрофічним, щоб усвідомити його. А от щоб розкласти все по полицях у її житті, вистачило б кількох маленьких кінців. Кінця довгого важкого дня, кінця пустопорожньої дружби, кінця стосунків, від яких не було користі, кінця телефонної розмови із завзятим балакуном. Тому що кожен кінець несе в собі новий початок. Ніщо не може початися, поки спершу щось інше не закінчиться.
— Хай йому грець! — вигукнула Елена, відганяючи набридливі думки. — Мені б так хотілось викупатися, звільнитися від оцього відчуття холоду в тілі, яке не дає спокою з самого ранку — відтоді, як вийшла з твого ліжка.
— Мені шкода тільки, що я не подумав про блакитний банний халат... а от із ванною проблем не буде. Via via... — почав наспівувати Ґвідо, імітуючи хрипкий і глибокий голос Паоло Конте.
— Ти не жартуєш?
— Звісно, ні. Що може бути кращим за гарячу ванну в цю мить? It’s wonderful, good luck my baby... I dream of you[19].
— Нарешті хтось сприймає мене серйозно! — вигукнула Елена. — Але не хвилюйся, я потім нічого в тебе не попрошу, тільки щоб відвіз мене в моє попереднє життя.
— Навпаки, це лише перше з цілої серії екстравагантних прохань, що їх я від тебе почую. Тому що твого попереднього життя більше не існує.
Можливо, Ґвідо має рацію; вже нічого не буде таким, як було раніше.
На мить вона спробувала уявити своє життя поряд із цим чоловіком, але негайно відігнала від себе ці думки.