Після дощу
- Автор: К’яра Меццалама
- Жанр: Современная проза
- Дата выхода: 2022
Читать книгу "Після дощу"
**
— Що саме ти маєш на увазі під грозою космічного масштабу?
— Виходячи з моїх останніх занять астрологією, — тобі ж бо відомо, що я знову взялася її вивчати...
— Від лікарки до астролога... тобі завжди вдається мене приголомшити.
— Насправді цілком природно. Людина — не що інше, як малесенька частка космосу, до того ж не найцікавіша. Зараз ми переживаємо дуже незвичайний парад планет, який мені зовсім не подобається; можливо, згодом поясню детальніше. А зараз краще розкажи мені про себе.
— Що розказувати? Схоже, я сама зараз перебуваю в епіцентрі бурі космічного масштабу. Через Гектора; гадаю, він мене більше не любить.
— Як тебе можна не любити, зіронько моя?
Ада розкрила обійми, й Елена всім тілом припала до неї. Тепер її сльози мали інший присмак, солодший.
— Знайшов собі другу, а я... не знаю... таке враження, ніби помираю. Не думала, що буде так боляче. Раніше я завжди гадала, що коли навіть зі мною таке трапиться, я обов’язково буду боротися, докладу всіх зусиль, щоб відвоювати своє місце. А тепер ось здалася. Дізналася про все кілька місяців тому, але так і не знайшла в собі мужності щось зробити. Спостерігала, як паралізована, за тим, що послала мені доля, хоча я — не тюхтійка за вдачею. Що зі мною відбувається?
Ада зазирнула їй в очі й похитала головою:
— Несеш на собі тягар усіх тих жінок, які століттями залежали від своїх чоловіків. Їх перетворювали на рабинь, зраджували, а вони й надалі піклувалися про дітей, домашні справи, господарство. Не так легко скинути із себе оце ярмо, і в тяжкі години життя воно дає про себе знати.
— Я тривожуся про своїх дітей.
— Не треба. Вони знайдуть власний шлях у житті. Зараз тобі слід подбати про себе. Тим, що ти принесеш себе в жертву, ти нікому не допоможеш. Навіть гірше: рано чи пізно змусиш їх за це заплатити, і його, і їх.
— Як же мені тяжко, Адочко! Я думала, що вже багато чого пережила, а тут...
— Знаю, дівчинко моя. Але ж Гектор... яка сволота! Сивина в голову — біс у ребро. Б’юся об заклад, що його пасія принаймні років на десять молодша за нього. Якщо потрапить мені під руку одного дня, я його так відлупцюю, що на ньому місця живого не залишиться!
Елена всміхнулася; їй самій дуже кортіло його відлупцювати.
— Ходімо, я хочу тобі дещо показати, — запропонувала їй Ада.