Танець недоумка
- Автор: Ілларіон Павлюк
- Жанр: Космическая фантастика
- Дата выхода: 2019
Читать книгу "Танець недоумка"
Кров знову зібралася в мене в роті, і я сплюнув.
— Ні! — вона раптом подалася вперед і вдарила мене долонькою по губах. — Не можна кров’ю!!!
Ірма стала оглядати підлогу, намагаючись побачити, куди потрапив мій плювок. І тут її очі округлилися.
— От гівно собаче!!!
Річ була вже не в плювку. Кров натекла в одне з гнізд, ще коли я приходив до тями, лежачи на животі. І тепер Ірма дивилася туди, як на ворота в пекло.
— Скільки ми тут… Хвилину? — це був не вигук, а запитання. І, судячи з її інтонації, від відповіді залежало дуже багато.
— Або три, — непевно сказав я.
— Валимо! — вона схопилася на ноги. — Вони зараз вилупляться.
— Добре, — я підвівся й відразу зрозумів, що переоцінив свої сили. Усе тіло гуло від напруги. Руки після надлишку адреналіну тремтіли, коліна були ватяні.
— Це гніздо смертожуків, — сказала вона, дивлячись мені просто в очі. — Усе це — колонія личинок. У кожному гнізді — теплокровна тварина. Паралізована, але жива. Личинка жере її, аж поки виростає, а потім вилазить — через рот. Але вона занадто велика, щоб пролізти. Хазяїн помирає саме в цей момент.
— Що ти плетеш, Ірмо! Нафіга це зараз?!
— Щоб ти усвідомив, що з тобою буде! Цієї пори року личинки саме дозріли. Свіжа кров змусить вилізти. Якщо ми тут три хвилини, у нас є ще стільки ж або менше! А потім гнізда відкриються й звідти полізуть молоді жуки.
— То валимо!
— Ти не зможеш, дурбецало! Не розумієш?! Наздоженуть і зроблять інкубатором для нових личинок! У нас мало патронів! Ти чуєш чи нє?!
Вона важко дихала, як після бігу, дивлячись на мене з люттю й жалістю водночас.
Потім вихопила з моєї руки пластиковий флакон і тицьнула до самого обличчя.
— Ну! — закричала вона. — Ще майже хвилина потрібна, щоб подіяло!
Я взяв флакон, але все ще зволікав.
— Будь ласка, — сказала Ірма. — Це як сильний допінг… І це — твій шанс…
Десь під ногами гучно ляснуло. Кришка одного з гнізд луснула, і дві пари чорних хітинових лап одразу вчепилися за край. Ірма вихопила пістолет і вистрілила в гніздо.
А я рішуче встромив носик спрею собі в ніздрю.
«Свитсь — ш-ш-ш».