Іліада

820 Що від Анхіза колись породила його Афродіта,

Ложем на ідських вершинах богиня із смертним з’єднавшись.

Був він вождем не один, з ним ішли Архелох з Акамантом,

Двоє синів Антенора, досвідчені в справах військових,

Тих, що у Зелії їхнє житло, під обніжжями Іди,

825 Люд заможний, що чорну пили Есепову воду,

Плем’я троянське очолював син Лікаона блискучий,

Пандар, що сам Аполлон дарував йому лук скорострільний.

В тих, хто оселею мав Адрестею, й країну Апеську,

І Пітією, й Тереї-гори верховини високі,

830 В них на чолі був Адрест і Амфій в броні полотняній,

Двоє синів Меропа з Перкоти, що знався відмінно

На віщуванні, отже, синам на війну мужозгубну

Заборонив він іти. Вони ж не послухали слова

Віщого, — видно, вели вже їх Кери до чорної смерті.

835 Хто біля Практія жив, селився навколо Перкоти,

В Абіді, в Сесті житло мав або в богосвітлій Арісбі,

В тих Гіртакід був начальником. Асій, мужів повелитель,

Асій, Гіртаків син, що великі, вогнистої масті

Коні з Арісби примчали його, з берегів Селеента.

840 Йшов Гіппотой на чолі пеласгів, племен списоборних,

Тих, що оселею мають широкоскибу Ларісу,

Разом їх вів з Гіппотоєм Пілей, Ареєва парость,

Лета обоє сини, Тевтаміда, пеласгів державця.

Йшли Акамант і хоробрий Пірой на чолі у фракіян,

845 Що Геллеспонт швидкоплинний у них береги омиває.

Був вождем у кіконів, списами озброєних, Евфем,

Син Кеада Трезена, годованця Зевса самого.

Вів за собою Пірехм криволуких пеонян загони

Здалеку, із Амідона, де Аксій широкий струмує,

850 Аксій, що поїть найкращою в світі водою.

В бій пафлагонян вело Пілеменове серце кошлате,

З краю енетів прибулих, де мулів є диких багато,

Й тих, що оселі свої у Сесамі й Кіторі мали,

При берегах партенійських в домах проживали чудових,

855 На Еріфінських вершинах, у Кромні жили й Егіалі.

Йшли на чолі алізонів вождями Одій та Епістроф,

З дальнього краю, з Аліби, де срібла родовища гойні.

Місян — Хромій і Енном очолював, птаховіщатель,

Та від загибелі чорної не вберегли його птахи —

860 Смерть він прийняв від руки прудконогого сина Еака

В хвилях ріки, де й інших троян потопив той багато.

Військо фрігіян богоподібний Асканій і Форкіс

Із Асканії проводили, збройного подвигу спраглі.

Антіф і Местл меоніян загони вели за собою, —

865 Німфа Гігейського озера і Талемена синове, —

Вдвох меоніян вели вони тих, що під Тмолом родились.

Наст на чолі був у карів, що мовою грубою мовлять,

Тих, що в Мілеті живуть, живуть і на Фтірі, горі тій лісистій,

На узбережжях Меандру, на прикрих узгір’ях Мікали.

870 Йшов на чолі у них Наст із братом своїм Амфімахом,

Наст з Амфімахом, обидва Німіона світлі синове.

В золото вбраний, як дівчина, йшов Амфімах воювати,

От нерозумний! Воно ж не спасло від загибелі злої —

Смерть він прийняв від руки прудконогого сина Еака

875 В хвилях ріки — й забрав усе злото Ахілл войовничий.

Військо лікіян вели Сарпедон і Главк бездоганний

З дальнього краю, з Лікії, де Ксантові хвилі вирують.